Свої незгублені твори
Знов перечитав ще раз.
В мистецтві є певні зорі,
Що жили й живуть між нас.
Я переконався знову,
Що я геть не з їх числа.
Я зовсім не майстер слова.
І творчість моя зросла
Не з вміння казати гарно,
А з правди, яка в ній є.
Вона через те не марна.
Що в ній все життя моє.
Між чимось славетним, модним
Хай місця їй не знайшлось,
Важливо, що слово жодне
В ній з ділом не розійшлось.
Все, є що найважливіше,
Найсправжніше у житті,
Потрапило в мої вірші.
Корисні вони й прості.
18.02.2021, Чернігів
