Донецьке поле упилося болем,
Бо ж ЗСУ тяжких зазнали втрат:
Чотири воїни не вийшли вчора з бою –
Не промахнувся знову «старший брат».
Чотири воїни – людські чотири долі,
Яким дочасно спинено політ,
Рукою невідомою ведоиі,
Поріг переступили в інший світ.
Оплакують їх і земля, й родина,
І березень закутався в журбу…
Не для війни батьки їх народили,
Та ж мусили вступити в боротьбу.
Чотири зірки згасли над Шумами,
Донецький край прибрався у печаль…
Заголосили і… чотири мами…
А як отой, що цю війну почав?
Невже повірив у свою безкарність?
Невже гадає, зійде все із рук?
Але ж існує в світі ще і карма,
Котра пошле удосталь йому мук.
27.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).