Вітер, ще той листоноша.
Смутки, вчорашні надії
Сипле скупим перехожим…
Цим посланням хто радіє?
Діти. Їм два, або сорок,
Дев’ять, а чи дев’яносто.
Вік для душі він не ворог.
Час – це про шкіру і кості.
Осінь ганяє асфальтом
Мудрості списки правічні.
Топчуть серйозні, йдуть в завтра.
Завтра. Воно ж поза ніччю.