Дощу шум в ефірі. Що ж, тихо посиджу в куточку.
Зберу пасьянс істин, свідомо вдихну прану снів.
Нейрони всирілі із терні ладнають віночки,
Складають у купки ошмаття думок в кодах слів.
Зірвались з припону. Табун цей вже не перейняти.
Летять сильні, вільні, ледь чутно торкають ґрунтів.
Порок веде, геній? Це творчість, тут ниці стандарти.
Алюр авантюри - творець надреальних світів.