Влаштували звірі свято,
Всі зібралися за мить.
Працювали всі завзято,
Всі робили, хто що міг.
Напекли блинців із сиром,
Каша пшонна з молоком,
І картопля у мундирі,
Що спекли із шашликом.
Ще спекли пиріг із маком,
Холодець і інші страви.
Щоб було усе зі смаком,
Присипали і приправи.
Все! Наїдки на столі,
Сіли поряд всі рядком.
Тут були старі й малі...
Чи опишеш це пером?
Як поїли, то співали,
Танцювали, хто як міг.
Вони осінь прослявляли,
І лунав веселий сміх.
А зима усе це чула,
Вона в вікна заглядала.
Важко так чомусь зітхнула,
На це свято споглядала.
Довго свято це тривало,
Потім сон зморив усіх.
Коли вранці повставали:
Що за чудо - білий сніг?!
Біле ніжне покривало,
Вкрило землю, ніби пух...
Сумували звірі мало,
Не було у них розпук.
Тепер зиму всі вітали:
Знову танці, знову сміх.
А зима все розцвітала,
І пришвидшила свій біг...
Чудова віршована казка! 
Всюди втіха,луна сміх...Повпішає зима впоспіх...Спече біленький пиріг...Що впаде звірям до ніг! 
Гарного дня Надійко! 
