Буває смерть милiша за життя.
Спитаєте: "Чому?" Це очевидно.
Все нинiшнє життя страшне, огидне.
Не знаєш, як прожити без ниття.
Поїду у Нiгерiю, мабуть.
Там тепло i немає Нафтогазу,
Електроконтри (та iще зараза!)
I з громадян три шкури не деруть.
Одна бiда: там є Боко Харам.
Не любить ця братва нi бiлошкiрих,
Нi християн та iнших маловiрних.
Отступництво - то завжди "стид i срам".
Ну, що менi робити? Ви скажiть,
Куди тiкати з рiдної планети?
Ковiд, тарифи, цiни i РАКЕТИ...
Там, наверху, прошу вас, не грiшiть.
Не псуйте карму матiнцi-Землi.
Ми пливемо в дiрявому Ковчезi,
До Бога iдемо усi по черзi.
Пришвидшувати цей процес не слiд.
Негармонiйне нинiшнє життя.
Над ним я мудрувала до пiвночi,
Нi на хвилину не стулила очi
I не знайшла надiйне укриття.
5.02.2022
