це повинно було бути щось особливе
та вийшло як ніколи класично
те, що називають неможливе
починалось як завжди романтично
солодке літо і запах ванілі
змінились холодною зимою
і серця наші наче закам'янілі
уже не розтопити весною
немає блиску в твоїх очах,
немає тепла в твоїй душі
кохання немов загубилось в словах
і одне одному ми байдужі
серце нашої любові, яке згасло
історія, яка завершилась
те улюблене літо болю принесло
і злість утворилась
нікому не розповімо, про те саме "назавжди"
яке не збулося і не здійснилось
та сідаючи у потяг, мене ти зажди
адже серце моє стомилось
"я досі кохаю тебе, сонце"- прозвучить тихо ...
