СПІВАЄ ВОЛОДЯ СІРИЙ
Життя немов би скрипка скрипаля
Дзвенить у струнах наче пісня.
То до висот ,несе то спопеля...
Згорає, як на дереві листя.
Стихає музика гасне світло
у футляр кладе скрипку скрипаль.
Життя, немов би квітка відквітла
зронить пелюстки... журба, печаль.
Ще вчора концерт музика грала
Блаженний світ немов шматочок раю.
Ти,в садочку пташкою співала
До ніг стелились квіти із розмаю.
Життя -від народження до смерті
Всього коротка мить, лиш один крок .
Закінчився концерт сліди стерті
згасає як свіча поміж зірок
Тихий вечір обнімає плечі
І у даль душа голубка летить .
Замітає сніг твій слід... хуртечі....
Над тобою вічний дуб, ясен шумить.
Душа шепоче ''Отче наш'', ''Амінь!''
Прощається тихо з білим світом.
Залишається її образ - тінь
У хмаринці, сонцю... дощі, вітру .
Тіло більш не відчуває болю
Від мук не страждає від людських гріз.
О лети, лети душа на волю!
Віднайди спокій... спочинь у беріз.
ПІСНЯ (СПІВАЄ ВОЛОДЯ СІРИЙ)
Життя немов би скрипка скрипаля
Дзвенить у струнах наче ніжна пісня .
То до висот несе. то спопеля-
Згорає мов би на деревах листя.
Стихає музика гасне світло
У футляр кладе скрипку скрипаль.
Життя немов би квітка одквітла
Зронить пелюстки журба, печаль.
Ще вчора грала музика в саду
Блаженний світ немов шматочок раю.
Співала ти пташкою ти, пісню ту,
Що до ніг стелять квіти з розмаю.
Життя до смерті від уродин йде
Всього коротка мить лиш крок єдиний.
Закінчився концерт слідів ніде
Нема згаса свіча між зір потихне.
Стихає музика гасне світло
У футляр кладе скрипку скрипаль.
Життя немов би квітка одквітла
Зронить пелюстки журба, печаль.
