*****
Розквітає в лузі
Пишная калина,
Та чомусь у тузі
Наша Батьківщина.
Тужить і сумує
Україна, плаче,
Бо у ній лютує
Ворог, що, неначе
Душу розриває
Всю без співчування
Й люто серце крає,
Світлі почування.
Не журися, мати,
Україно рідна.
Будеш щастя мати
Ти, тому що гідна
Ти його і волю,
А також свободу
І щасливу долю
Усього народу.
Він тебе не кине,
Буде захищати,
Бо життя єдине
В нього, що ти, мати,
І дала. Єдина
Також ти у нього.
Певен я, що днина
Та, в яку лихого
Ворога здолає
Він, усе ж настане,
Й туга та, що крає
Серденько, розтане,
Наче сніг. Нещастя
Вітер все розвіє,
Й ніжно сонце щастя
Серденько зігріє.
Євген Ковальчук, 22. 02. 2022