Твої вуста - вишнева карамель,
Немов сузір'я родимки на тілі.
І кольори спокуси, мов пастель
Малюють ніжність на бавовні білій.
Коли кричати хочеться без слів,
Й обернений у космос десь твій погляд –
Я знов горю, хоч сотні раз зітлів,
Перевернувши ще раз свій світогляд.