Ти просто напиши, щоб не втрачати час.
Можливо не одразу, та я прочитаю.
Як не блукати поодинці навмання,
Ще птаха щастя разом упіймаєм.
А може ні, розійдуться шляхи,
Не пройдемо й години спільним кроком:
Людські не мусимо збирати будяки,
Хоча життя минає рік за роком.
А краще обійми, тепло твоїх долонь
В далеких мріях мені часом сниться.
І легкий дотик до вже сивих скронь,
Як згадка про війну, що досі не скінчиться.
Побитий "Градом" двір й обуглена душа,
Замість кохання в серці лише рани...
Попри що доля нам дісталася важка,
Колись ще мирний стрінемо світанок.
