Мабуть, так десь комусь потрібно...
Мабуть, це непідвладне нам.
Для когось зникне хтось безслідно,
Прийдеться з часом зникнеш сам
В хаосі дій, подій, причинах,
Поміж турбот, поміж людей,
В високих істинах, рутинах,
Десь на шляху скупих ідей,
Що в дану мить здаються сенсом.
...А завтра - сенсу в них нема.
Квадратним котишся колесом.
А сил все менше, й дня нема
Аби не повертавсь в минуле.
Скажи, ти що шукаєш там?
Забуте? Зламане? Заснуле?
Чи те, що не віддав рокам?
Питань, думок все більше й більше.
А часу - менше. Поспіши...
Людей і спогадів тугіше
(Не треба, досить!) не в`яжи!
Мабуть, що так комусь потрібно...
Потрібні, мабуть, комусь ми.
Так страшно зникнути безслідно...
Тебе згубити між людьми...
