Мене політика з'їда
Без спецій і без солі.
Звідки взялась ота біда
У моїй творчій долі?
Я знаю всі країни світу,
Всіх президентів, королів,
Хто підкоряючи орбіту,
То червонів, то зеленів.
Я знаю хто і де украв
І суми всі, здається,
Хто гуртом совість продавав,
Та в роздріб, як прийдеться.
Неначе спритні соловейки,
Що закохались у весну,
Гріють вуха мені фейки
Від ранку й аж до сну.
Я весь у думах і напрузі,
Нема спочинку голові...
Уже й забув коли подрузі
Дарував квіти польові,
Коли казав палкі слова,
Припавши так до тіла,
Щоб аж спільнота світова
Кохатись захотіла.
Щоб аж захрипли солов'ї
Від тої миті заздрості,
А я б кохав одну її,
Аж до самої старості...
Все! Обираю дзвін пісень,
Весни і осені убранство,
Благословенний божий день
І душ людських багатство.
