|
Ну, як же, кричав
влад–зі-мір!!!
Під час
як тонула, «маzКВА»:
- «Нашо», закладено в ім’я
- Теє, «зловєщєє»,
КВА !!!
- Краще б, назвали
– Міланом!
- Гарно, як би – Берлін!
- Може б – Альде
БАРАНОМ !!!
- Ні,
назва, фатальна!
- Блін!!!
- Знаю,
від пращюрів, наших
- Старезне, воно
не нове:
- Як ви, човна, назвете
- Так, він і
поп – ли - ве!!!
Серед, болота і гнилі
Серед, пітьми і «мрак»
«Люді, когда-то жилі!»
Жили, ну як?!
Ні як!!!
В, Києві – церкви і дзвони
Більш як,
сто років, пройшло!!!
А, на маzКВА - забобони
І «шото» там, гучно, жило…
Свідки, казали, косматі
- На, болотах, де ріка…
- Жаба, кохала гадюку!!!
- І гучно, кричала,
КВА!
Сморід стояв,
неймовірний
Так, феромоном, несло.
Жаб’яча шкіра,
сушена
Людям, робила, добро!
- «Єслі у вас»,
негаразди
- Чирій, та всякі прищі
- «Мазью», намастили тіло
- «І, лаптєм, хлєбаєм щі»!!!
Так,
промовляла «вєдунья»
Що,
декілька літ «назад»
У Київ,
ходила пішки
І бачила, там
трактат.
Княгиня, Євпракс’я
Мстиславна
Та що,
за науки взялась
Із практик
й рукописів давніх
Є, автор трактату
«Мазь»!!!
То, перша!
Відома!
Медична!
Написана, на Русі!
Примірник зберіг, флорентієць
Правитель – поет, Медічі.
До,
свино - собачого жиру
«Вєдунья», рапух натовкла
Додала, землі, із могили
Змішала під покрики:
- КВА!
- То,
дуже «целєбне» й на зовні!
- Намажеш,
не треба лизать!
- А змиєш,
щоб місяць, був повний!
Мазь «КВА»,
почала лікувать.
Й від тоді,
прищаво – косматі
Що везли із лісу дрова
На запит:
- Шановний, де мазі?!
- Он,
прямо й ліворуч,
мазь «КВА»!
Прижилось.
Й пішло в сьогоденя.
Та, трішки,
змінились слова.
Не чули б,
про ваше болото
Якби, не Мстиславна
й мазь «КВА»!
ID:
985753
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сатиричні вірші
дата надходження: 10.06.2023 13:13:40
© дата внесення змiн: 28.06.2023 12:51:48
автор: Максим Шелест
Вкажіть причину вашої скарги
|
