UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Безсонну ніч як пережити - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар liza Bird, 11.03.2023 - 12:28
Щиро дякую вам за увагу і коментар, Ліза (так звали мою Бабусю) Бабусі Лізі присвячується Ось і зустрілися ми знов, Бабуся сива, рідна, ніжна; Як задивлявся в милі вікна – Мій ключ Добра і рідна кров. До таємниці доброти Бабуся Ліза – мандрівничим Була моїм. І святом звичним – Як до сердець знайти мости. Так, скільки радості й тепла Моя Бабуся дарувала – Життів на десять зоставалось... Всім людям Ти Любов несла. Я тим добром живу в свій час – Несу його усім по колу, Не обминаючи нікого, Та все горить твоя свіча... В житті отім серед дворів Не горювали, а сміялись І оптимізмом заряджались – Нам близьким був пташиний спів. І щоб по сходах Дух піднять: Життя не дар – лише страждання, Земних знегод є загнуздання – Тоді лиш мудрість нам спізнать... Збагнула жертву, зокрема І до останнього кріпилась, Несла Ти карму і не злилась, Страждання „випила усмак”. Тобі всю вдячність віддаю – Не випадково разом бу'ли, Життя в чудесних днях майнуло, Його любила... й на краю. Шляхи, дасть Бог, ще коли-небудь Мо, перетнуться на Землі І душі, з верхніх повелінь, Рядком пройдуться – слава небу! Мій ключ Добра і рідна кров – Бабуся сива, рідна, ніжна – Душа в цвіту... А в Тебе сніжно... Та все ж зустрілися ми знов. 20.07.2001р.  
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
