Як маєш мрії, не сумуй,
Що досі не здійснились.
До них ти стежечку торуй
Ділами, щоб втіли́лись
Вони нарешті у життя.
Торуй її настійно,
Але не будь-як, до пуття
Торуй її й постійно.
Й на стежці тій із часом ти,
Доклавши певні дії,
Досягнеш власної мети –
Свої зустрінеш мрії,
Які в твоє життя ввійду́ть
І бути перестануть
Лиш ними, бо тебе знайду́ть
І дійсністю враз стануть,
Щоб ти про біди й сум забув,
Щоб їх повік не мати,
А щоб цілком щасливим був
Допоки поживати
Ти будеш, протягом життя,
Не тільки певні миті,
Аби всі думи й почуття
Тим щастям оповиті
Були. Адже мрій всіх тих суть –
Не щоб в думках лиш жити,
А все, що у собі несуть
Вони, в життя втіли́ти.
Та кожен зна, що світлих мрій
В життя не утіли́ти
Без жодних, хоч найменших дій.
Потрібно ще й робити,
Бо мрії, наче квіти ті,
Потрібно поливати,
Та працею, аби в житті
Їх реалізувати.
Євген Ковальчук, 10. 06. 2020
