Пам’ятаєш колискову, що співала я вночі?
Блукав Місяць у віконці, в оксамитовій парчі…
Гойдала, як на колінах, як вкривала від злих дій
Вітром гілочки калини несли хвилі кращих мрій.
Все йшло, кудись йдеться...змучена, та трішки втома,
Що сміялось, не сміється...тиша кола, тиша дома…
Всю зігнуло мою спину, ти далеко, далеченько...
Захищаєш Батьківщину, моє сонечко руденьке.
Мила моя, день поганий не звисає оксамитом,
Він імлою поки вбраний, але буде знову літо!
Моє серце гірко плаче, хмари плачуть та вітри
Що ж тримаюся терпляче, будуть інші кольори.
Нічого, лиха година…зійде геть, нова настане,
Ти повернешся, дитина, ані смерті, ані рани!
Важка, знаю ця дорога, смерті поруч, ллються крові
Я чекаю у порога…крізь всі дні твої сурові…
З бою вийде твоя рота, щоб мені та й не казали!
Хоч і кажуть, що у дотах...Вас, напевно розстріляли…
Ні, не вірю, в це, я діти! Струменем дзюрчить джерельце
Ні мене не обдурити! Віра ллється, б’ється в серці…
Тугу змию над водою, над струмочком, на колінах
Пам’ятаю… нам з тобою...мрії сипала калина…
Знаю точно! Ви не мертві! І не треба ворожити!
Кроки поки ще не стерті! Вас не можна, діти вбити!
Пам’ятаєш колискову? Як вкривала від злих дій?
Місяць ходив де по колу, щастя де було надій…
Доню, я тобі співаю, чуєш знову, знову спів?
У далечі, у тім краю слів любові, віру слів!
Ти далеко, далеченько…чутні слова колискові
Моє серденько руденьке,
я чекаю, у любові….
ID:
981959
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 02.05.2023 12:55:10
© дата внесення змiн: 02.05.2023 12:55:10
автор: Алекс Рона
Вкажіть причину вашої скарги
|
