Всміхнись! Хай на твоїм лиці
Усмі́шка радісна й жива,
Неначе сонця промінці,
Сія і душу зігріва.
Нехай же світлі почуття
Вона у ній лиш виклика,
Що протягом всього життя
Тектимуть в ній, немов ріка.
Хай живить у́смішка думки,
Ідеї світлі навіва
Й життя темнючі сторінки,
Їх втіливши, враз осява.
Усмі́шка ж та, що на вустах,
Неначе сонце те, блищить,
Оберне в порох, в пил, у прах
Весь сум гіркий твій в тую ж мить.
Неначе бумеранг, вона,
Бо здатна повертатись вмить
Так само, як гучна луна,
Й сумливе серце звеселить.
Лиш не соромся ти частіш
Всміхатись щиро у житті,
Аби жилося щасливіш
І зараз, і у майбутті.
Усмі́шка також наповня
Здоров'ям наше тіло, дух
Й пришвидшує, а не спиня
До щастя повного наш рух.
Тож хай, неначе немовля,
Що ненька любо колиха,
Усмі́шку має вся земля.
Повік вона хай не стиха.
Нехай вона завжди звучить
В ім'я лиш щастя для усіх,
Нехай лунає кожну мить
Усмі́шка, посмішка, усмíх.
Євген Ковальчук, 14. 06. 2020
Чудово! 
