Поема
Святій Трійці
із Святою Богородицею
із здивуванням присвячується
1
І що було почати другу місію?
Чи була спека й також дощ — похлипав…
І вийшли з Фрігії
пройшли Галатський край…
Дух не сказав казати в Місії!
чого ж це я так зчервонів
й за мною — липи…
Павло природу так й не визнав
й не здає справ
ні з поглядом
ні із комісією —
про що йому ніби казали… й дорікали…
ще липи лили у — щілі дорожнії
спочатку золоті
потім внизу — огненністю писали!
ті,
що із Павлом,
без натяку, до знаку, — йшли порожніми?..
2
Вогонь-Павло!! А світ ще величезний
а я в любов — і тріщини
це по мені
Глядіть, глумителі,
дивуйтеся і щезніть,
бо цей Вогонь роблю за ваших днів!!
Чи я пітнію, що по липах
я почервонію?
…Відпливши із Троади —
простяглись…
знов простяглись в усю Самотракію!
Прости, Неаполе,
хай оживуть Филиппи…
А може спека!
знов не злива?! —…
…і дрібно дощ як в нас захлипав…
3
Для Павла!
дороги ці — тільки для нього Бог вгатив!!
терпкі всі акведуки!
і хтось любив мости
повзали наглії хвости
в колонії —
у-ув бездоріжній Македонії!
це так як мене гризли —
а Бог простив
любовʼю угостив
і виведе —
знов до морів
Господи! чого б я липи так топив
а Ти мене у соцмережі
люблю дороги — бо Твої…
чи ні??
Глядіть, глумителі,
дивуйтеся і щезніть,
бо цей Вогонь роблю за ваших днів!
Вогонь-Павло!!! а світ ще величезний
а я в любов — і більше за передній край
й в с е по мені
це по мені!..
23.06.2023,піст первоверховних Петра і Павла –
є і діє!
Київ — третій вибір Богородиці
Все буде Україна! 
