Мої вени впадають в Азов,
Де бурлять скаламучені хвилі,
І війною отруєна кров,
Як лишай, розповзлася на милі.
Мої мрії упали під танк,
Їх кістки переїхала гусінь.
Застряє між зубами табак,
Як лежиш у окопі на пузі.
Мої діти забули про мир,
Про смішне безтурботне дитинство,
Заховались за стіни квартир,
Мов птахи у роздовбані гнізда.
Мої руки вросли у приціл,
До плеча притулилась гвинтівка.
Пробігають мішені із тіл
(Чорно-біла дрижить фотоплівка).
Мої друзі рятують Донбас,
Потрапляють у рай і в новини...
Та мені помирати не час,
Бо від мене залежить країна.
