Не ховайся, осене,
У травневім листі,
У серпневій хмурості,
У самотніх грозах,
А вберись у золото,
В багряне намисто,
Розкішшю і щедрістю
Ранні стрінь морози.
Літо зранку в вересні
Дріботить дощами;
Цілковито жовтими,
Гарними, сумними
Верби-лози де-не-де
Вкрилися плащами,
Не ховай же, осене,
Холоду під ними.
Вийди ж королевою
Лісу, лугу, поля,
Вийди величаво
У танках елегій!
У твоєму смутку я
Бачу справжню волю,
Всі мотиви юності
І душі своєї.
11.09.2007
