Травневі вишні пелюстками
Дурманять душу і єство…
Ті юні серця мрії й шрами,
Коли на крилах нас несло.
Запам’яталися навіки
І супроводжують життям,
Слугують часто, мов би ліки,
Було ж це – як ще був дитям.
Через рожеві окуляри,
У неймовірних кольорах,
Дощ пелюсток, що все кружляли,
Світ фантазійний, мовби в снах…
…Яким би він став неймовірним
І гармонійним на землі –
Вже цілорічно мелодійним,
Метелики у лет й джмелі…
Рука в руці, в усмішках люди,
В трояндах, в квітах вся земля
І вічний мир у всіх усюдах –
Точнісінько Христа вчення…
В’ячеслав Шикалович
07.12.2023р.
