НІЧ БЕЗ ТРИВОГИ
Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
Щоб ворог наза́вжди зійшов із дороги,
З дороги, яка їх веде в Україну,
Молю тя, Ісусе, Пречистої сину.
В молитві щоразу звертаюсь до Бога,
Щоб в тишу нічну не вривалась тривога,
Вона не порушила сон до світанку,
То ж бу́ло спокійно у нас аж до ранку.
Звучання сирени усіх нас лякає,
Бо ворог в ту мить і не спить, й не дрімає,
А ру́ки потвор на тих кнопках, де пуски.
Таке воно бидло ординське те руцьке.
Нерідко звучать в нас сирени тривожні,
Бо ду́ші в потвор з оркостану порожні,
Й не просто лякають, а й діють паршивці,
То ж мають таку насолоду убивці.
Та дякую Богу, що ніч була тиха,
За те, що минула вона в нас без лиха,
За те, що в страху́ і в сльозах не тремтіла,
Й від вибухів я не здригалась, не мліла.
Дай, Боже, щоб тиша в нас за́вжди звучала,
Щоб гниль з оркостану життя в нас не брала,
Щоб вся Україна в сльозах не тонула,
Й ця віха війни в нас назавжди минула.
28.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID:
1001784
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 28.12.2023 08:14:50
© дата внесення змiн: 28.12.2023 08:14:50
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
