***
Дівчата-дзвіночки від бабці ступали з провідин.
Від мазанки-хати, що маялась перед городом.
Старенька услід їм махала сердечно рукою,
Млинців із варенням надала онуцям в дорогу.
***
Щасливо свій вік прожила трудівниця, без люті.
Сусіди вкрадуть, вона каже, що їм важливіше.
Від бурь доленосних замучилась, та не бурчала.
Добром до людей, не чекаючи кроків назустріч.
***
День літа хилився за обрій, заплющував очі.
Життя не стихало, цвірінькало, півнем співало.
Про смерть не кумекало, дихало теплим повітрям.
Пташинка летіла вздогін, щось сказати воліла.
***
Перезирнулись й залились сльозами дівчури,
Уголос ридали, відчули прихід неминучий.
Скорботної вісті: стареньку живу не побачать.
Услід їм що маше з порога сердечно рукою.
таке воно життя,не передбачиш кінця стежини. Їй же хотілось вкотре пригорнутись до дитини... 
