Намалюю тишу на світанні,
Хай новий почнеться з неї день -
Не в сирени дикім завиванні...
Намалюю тишу із пісень!
З тих пісень, де сонечко яскраве.
З тих пісень, де соняхи цвітуть
Та іскряться роси дивно в травах
І юрбою дітки в школу йдуть.
Намалюю тишу цю прекрасну
В мріях, що народжуються вмить:
Хай не буде поглядів нещасних
І довкілля більше не гримить.
Не гудуть шахеди всім зловісні,
Не сичать ракети, як змія.
Намалюю тишу я із пісні,
Що гуртом співає вся сім'я.
В ній відсутні черги автоматні,
Кров і стогін ранених бійців,
І не чутні постріли гарматні
Й плач за тих, хто в битві не вцілів.
Намалюю поки не здійсненне
Хоч би на хвилиночку одну -
Щоби зникло зло оце буденне,
Щоб на мить забути про війну...
З одного боку не можна забувати війну, коли вона лютує в рідному краю, а з іншого... Усяк хочеться швидшого миру
Р.S. 2-ий катрен: перед "де" коми + "нови́й".
Шарм відповів на коментар Прозектор, 11.01.2024 - 18:47
Дякую за візит і правки! Звісно, що завійну забути неможливо,
але ж хоч би на якусь мить...
Зрозуміло, це - своєрідний психотерапевтичний сеанс для воюючої спільноти! Втомитись ми не можемо в жодному разі! 
