Цуцик чує дзвоник в школі,
До дверей щосили скаче.
Мають учні, Вася й Толя,
Для його словник собачий.
Вже достатньо виріс песик -
Скоро час подругу мати;
І так хочеться словесних
Знати виразів багато .
"Значить, так!": говорять учні.
"Слухай, пес, повчаєм ясно:
Будка самки - буде СУКНЯ,
А СОБАКА - це сто баксів.
ЦУЦИК - це дитячий цукор,
Що мала Маринка з пачки,
До ліктя всадивши руку,
Добуває для собачки.
ПСИХ - це пес що від любові,
Або, може, просто з лиха,
Як нема де дітись псові,
Проживає в жінки-психи.
Пес німецький, чистокровний,
Овдовілий кобеляка,
В три скорочення - ПСЕ ВДО НІМ -
Називається, собака.
СУКЕН ШТРАССЕ - це в Берліні
Смуга бруку між домами,
Де жили комунекині
Роза й Клара, красні дами.
А володарку собачу,
Всяку псячу господиню,
Кожен пес з любов'ю, значить,
Називає СОБАКИНЯ.
Тих, хто цуциків без ліку
Продукує полюбовно,
Звуть СУЧОК - кобель великий -
Всі окружні пси шановно".
Цуцик слухає науку,
Аж ковтає все почуте -
Всяке слово псу на руку,
Вже поетом може бути;
Як напише урочисто
Для собачих дам поему,
Згоду суча леді міста
Дасть поклоннику своєму!
