*****
Нехай наш рідний край
Війні цій покладе
Вже остаточний край.
Нехай війна піде́.
Нехай вона минеться
І в край наш ні на мить,
Повік не повернеться.
І серце, що щемить
Вкрай, буде лиш радіти,
Неначе немовля.
Прекрасно, наче квіти,
Цвістиме вся земля
І не лише уліті
Й весною, а завжди
На цім великім світі,
Бо жодної біди
Не буде більш ставатись.
Частіше будем ми
Із вами посміхатись.
Щасливими людьми
Ми житимемо з вами
Цілісінький свій вік,
Як з тими ворогами
Покінчимо навік.
Тоді лиш сонце миру
Нам слатиме усім
Веселую та щиру
Усмі́шку в дорогім
Краю і зігрівати
Нас буде повсякчас,
Допоки стукотати
Тихенько в кожнім з нас
Серде́нько буде. Знаю.
Ні, певен я у цім.
Ми житимем, як в ра́ю,
В краю своїм однім.
Євген Ковальчук, 18. 12. 2022
