*****
Розпрощаємось зі злом
І уже навіки.
Житимемо із добром,
Що, неначе ріки,
Розтікатиметься в нас,
Бо його робити
Буде кожен повсякчас
І щасливо жити,
Доки серце стукотить
В грудях так тихенько,
Доки дишемо щомить.
Не журися, ненько
Україно. Ми це зло,
Що прийшло, здолаєм,
Щоб його ввік не було.
Ми перемагаєм
Вже його. Здобудем ми
Перемогу, мати,
І щасливими людьми
Будем поживати
Ми і ті, що після нас
Прийдуть, як настане
Народитись їхній час.
Наче крига, тане
Вже війна. Ось-ось зійде́
Миру сонце красне
І в край рідний приведе
Майбуття прекрасне,
У якому будем жить
Ми й життю радіти
Кожну неповторну мить,
Мов маленькі діти.
І не буде більш війни.
Мир, який настане,
Сятиме, мов з вишини
Сонце полум’яне.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2022
