А птахи відлітали в ирій,
Б уло море в серці жалю,
В они літо взяли на крила,
Г ай шумів їм своє:"Люблю".
Ґ елґотіння гусей над степом,
Д олітало як пісня далека,
Е хо вторило сумом в лісах:
Є додому у кожного шлях.
Ж уравлині ключі - так треба:
З ними високо ніби я в небі,
И рій знову десь їх чекає
І веде так як лиш вони знають.
Ї х додому той шлях вертає,
Й ого серце шукає в світах.
К личе птаху, щораз повертає,
Л етять в небо вони крізь страх.
М олитви шепочу до Бога,
Н ам лишивши зимові дні,
О, почуйте слова тривоги:
П овертайтеся всі навесні!
Р озгубилося пір'ячко гаєм,
С ама ніжно ловлю на лету,
Т о я їх як перлини торкаю,
У віночок легенько вплету.
Ф аворити в пташиній зграї,
Х ай вам легкою буде путь!
Ц ього щиро у Бога благаю
Ч и почує благання Він тут?
Ш елест листя обійме ноги,
Щ астя вам, ви рідніше рідні!
Ю на осінь вже стелить дорогу,
Я ж дивлюся й сумую в ці дні.
Галина Грицина.
