Скажіть українці, хто править вами,
Хто панує над вами віками.
Хто споживає ваші труди,
Хто творить закони біди.
Напевно знаємо,
Бо це за правду сприймаємо.
Ми молимося Богу, а де дівся свій,
Чи у ваше серце вселився змій.
Вприснув отруту любвии, довіри
До місцевого ворога і сусіда звіра.
Напевно знаємо,
Так чому ми страдаємо..
Ми все знаємо і все ж довіряємо,
Ми трудимося, любимо і співаємо.
Ворогам нашим все прощаємо,
Бо на Божу заповідь ми уповаємо.
А це не пасує ворогу, кату.
Смертельна буде йому розплата.
Про це ворог знає,
В боротьбі за нашу Волю він сконає.
Серпень 2024 р.
Віримо, що війна закінчиться, але чи наведемо лад у своєму домі, чи так і будемо жити, довіряючи своїм, що полізуть до корита і ворогам, що ніколи не заспокояться. Вірш актуальний і вболіваючий.
Як би ви знали, як ці звіри моляться Богу, та щей кожний танк, кожну роту, літак піп відправляє,молиться, кропить святою водою, щоб більше вбивали українців. А наші люди бігають до попів РПЦ. Так, що на Бога надійся, а сам бережись.
