Слово – то не дрібниця – Зброя та ще й важка, В нього своя бійниця, Вивірена в віках. Нею не варто гратись – Гостра ж бо, мов кинжал, Що покара за зраду, Як заблука душа. Іноді є й набоєм, Як патріот – митець. Слово – зерно й любові, Що усьому – вінець. А як любові зерна Висходяться в душі, Кланятимусь доземно Небу я за вірші. 25.03.2024. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1027467 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 28.11.2024 20:31:30 © дата внесення змiн: 28.11.2024 20:32:03 автор: Ганна Верес
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie