Якщо ти при розумі світлім,
Коли навкруги божевілля,
Якщо ти завжди собі вірний
І марні зневіри зусилля,
Якщо ти умієш чекати,
Й на мить не втомившись від того,
Брехнею не вмів торгувати,
Зазнавши і наклепу злого;
За хижу і дику ненависть
Злобу не подав ти до сплати,
Не прагнув занадто красиво
В усіх на очах промовляти;
Якщо в серці мрію тримаєш,
Себе їй тримати не давши,
І думать умієш,
Ніколи лихого заумства не знавши,
Приймати Тріумф і Падіння,
Як блазнів-братів, однаково,
В обличчя зустріть тую правду,
Де кожне знівечене слово,
Побачить розбитими справи,
Що душу вкладав в них роками -
І знову почать будувати
З того, що знайдеш під руками;
Зібравши в одне перемоги свої -
У "рулетку" програєш,
І - слова не мовивши з жалем,
З нового рядка починаєш;
Якщо своє серце і душу
Примушуєш знов відчувати,
Коли вже окрім Сили Волі,
Нічого не маєш втрачати;
Якщо до юрби промовляєш,
Не втративши честі й чесноти,
І недругів й другів приймаєш
Душею без гіркої ноти;
І слово твоє поважають,
Без поз та улесливих фраз,
І знаєш, як в тяжку хвилину
Триває безмежністю час...
Це значить, Земля ця і все в ній
Належить тобі щохвилинно.
Та найголовніше: це значить,
Мій сину, ти - справжня Людина!
