Випускникам далекого 1978 року присвячується.
Зустріч однокласників.
Червневу тишу в першій школі,
турбують кроки школярів.
Пройшли колони сивочолі
минулих літ випускників.
Валєра, Свєта і Галина ,
чомусь до горла аж комок,
сентиментальна хвиля сильна,
далека юність тут ...За крок.
Знайомі двері, парта й вікна
по дошці крейди білий слід,
і радість зустрічі помітна
на вухо шепіт - "Ти вже дід?"
Старенька школа й вчитель сивий,
всі віддались в полон літам ,
колись наш клас був галасливий,
і знову зараз шум і гам.....
Ми не змінилися з роками ,
ті ж інтонації в словах,
вже й п'ятдесят не за горами,
а той же блиск у нас в очах.
На згадку фото біля школи ,
прощай шкільний офіціоз ,
і під мобілочні рингтони,
в яких і Бах і Берліоз ,
ми кавалькадою до столу
де дзвони келихів з вином ,
веселі тости йдуть по колу
і ллється шум над всім столом.
І був в нас тост і не останній ,
що як свіча в ночі горить ,
сумний тому, що поминальний
своїх згадаємо ….в ту мить.
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так побудоване життя!( и светло и печально)
04.03.2009 - 17:20
"На вухо - шепіт:..."
"Лунають тости, йдуть по колу"
У третьому знизу рядку затесалось зайве "як".
І звідки я такий взявся? Але тема розкішна!
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Ігор !Я критику сприймаю без проблем , та ще і справедливу то взагалі з вдячністю.Все поспіхом , все часу мало, а ще коли горить і так хочеться почути думку оточуючих ...От і помилки .Дякую!