. "В яких лугах
Гуляє мій Пегас.
Я, по ночах
Його би пас...
На соковитих травах."
Забула, вчора, муза
В поета свого карапуза
І нишком подалася за другим.
Назад не вернеш вже нічим
Її в поезії хомут,..
Де стільки літ цей старий "плут"
Байками там її ласкав.
Як би він тільки знав,
Що так закінчиться усе,
Що вітер бурю принесе...
А в непогоду все міняється нараз.
Бо на дорогу вискочив Пегас,
Розкішну гриву довго тряс...
І в музи враз змінився орієнтир.
В натхненні юний дезертир
Усе перевернув вверх дном...
А п'яний місяць за вікном
Нареготався донесхочу...
...От і я зловити хочу
Оту коняку, хоч за хвіст...
Сиджу голодний, як у піст
І музу кличу в гості,
Щоб посадити на підмостки
І вилити їй всі почуття.
І не чекати в неї співчуття,
А взяти коня того за гриву,
Нехай оре натхненно ниву -
Хай буде добрий урожай!..