Цілую очі
Нескінченної
Самотності.
Жагучий холод.
Іду повз стіни,
Шукаю початок
Світанка,
Бо вчора -
Так і не розпочалося.
Мимоволі
Закликаю
Твоє ім*я,
Щоб наодинці
Зі світом
Вимолити пробачення
У серця
За самоприниження.
Тепер світ
Почуттів моїх
Носитиме твоє ім*я.
Це аксіома.
Оценка поэта: 5 Класна знахідка про аксіому, дуже влучно і неординарно.А ще дуже сподобалось оце -"Шукаю початок
Світанка,
Бо вчора -
Так і не розпочалося."
Шабо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, чи знахідка, коли серед ночі засідає в голові твір. Та дякую!
Оценка поэта: 5 Цілую очі
Серед ночі
І кличу тебе в Сон
На склі моїх вікон
Відбилися твої долоні
І я в божественім полоні
Від дотику гарячих губ...
На столі застиг вчорашній суп,
А я ніяк не відійду
Від того сну...
Шабо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00