Я долонями тримаюсь
За перила балконні,
Тіло в середині за склом,
Висить на рівні їх у повітрі.
Левітирую, я в трансі.
Зараз злечу як птаха,
Порину в небо у далечінь,
Подалі від землі,
Подалі від проблем,
Подалі від людей
( Від сімї, від роботи, від колег, від клопотів).
Якась сила підіймає
Важке мої тіло, немов пір`їну.
Я тримаюсь із останніх сил,
Щоб не зірватись - страшно...
Відкриваю сонні очі,
Руки мов крила тріпочуть,
Ковдру тереблять-
Я в ліжку лежу,
То був тільки сон...(жаль).
2005 р.
