Белла АХМАДУЛІНА
СВІТАНОК
Світа раніше, ніж світало вчора.
О шостій я прокинулась, тому що
так близько у вікні – й мені – бадьоро
капіж бубнив, провіщеннями мучив.
Ось голосок, розірваний на схлипи,
що зріс у струмінь і струнке стогнання.
Маслини перетворюються в сливи:
вода синіє в склянці нездоланно.
Густіше ранок набирає силу,
кида у сніг і слух синичу зграю.
Зіниці пофарбовані, ма’ть, синню,
та синє дзеркало я не узнаю.
Так цілковито сповнююсь я зором,
що рань не веселить, хоч довгождана.
І – ненаситним пестієм простору –
дивлюсь на синій томик Мандельштама.
Переклад з російської aleksgun