Шеол чи Гандуньяс - не розумію…
Кохання?! В серці море…
Емоцій безліч… багато почуттів…
І в океані цім я жеврію, я скнію..
Ніколи не було так у моїм житті…
Ніколи не було в житті?! У цьому?!
В минулому чи позатому?!
Авжеж, було!.. Бо все, неначе, є знайомим:
І ночі темнії без сну,
І всі надії на весну…
І, певно, марні сподівання,
Що, нарешті, саме ТЕ мовчання…
І знову море, знову зорі, знову вдвох…
(Як вже було, й до мене, в багатьох…)
І, як завжди, те все у жертву вимага Молох…
Жорстокий цар, господар, бог
Кохання їсть, мов крокодили Сонце,
І розриває серце...
На рахунок "три"...
Виходжу з гри!
А мо’ то лише скерцо?!
06.I.09
02:10