Хлопчик маленький у небо дивився,
Русе волосся, великий з горбинкою ніс,
Роки пройшли, він лиш зовні змінився,
Хрест що на грудях з розп’яттям він ніс.
Може й дитина, нехитра дитяча усмішка,
Так посміхався і речі простими здавались,
Зранку мені не хотілось вставати із ліжка,
Іграшки зникли одні, інші просто зламались.
Яскраве сонце, це я так на нього дивлюся,
Дощ, невже дощ, ще застала на вулиці злива,
Виросту я, зовні трішки лиш зовсім змінюся,
Я обіцяю, хотілося казки, звичайного дива.
Доброго дня, відповів на вітання вітанням,
Я побіжу поблукати між трав і зелених лісів,
Це є не розповідь, сповідь, незвичне зізнання,
Просто на інше ... не вигадав я іще слів.
--25.07.2010
