Сьогодні я розповім вам історію,справжню історію справжнісінького життя,можливо в ній хтось пізнає себе,а можливо...Отож,умощуйтесь зручненько,забудьте про справи,які вас турбували,ще й досі не полишили й читайте,читайте,читайте!-Статус,статус,статус.Кожнісінького дня тверділа подрузі Лариса.Ну що їй сказати у відповідь,думала Наталя,та щоби вона не відповіла,не думаю,що вона її зрозуміє.Наталя мала не абияке терпіння і завжди знаходила компроміс,та одного разу від одного цього статус їй стало зле,вона не хотіла компромісів,вона хотіла з цим покінчити раз і назавжди.-Так,Ларисо,ти маєш рацію,я з тобою згідна,повністю,отож,сьогодні я дала згоду одружитися з звичайним олігархом,який має маленьку хатинку на Кіпрі,такий же маленький літачок,щоб туди літати,й таку ж собі маленьку яхту,на якій будуть розважатись такі ж самі маленькі олігархи,вони будуть заглядати мені у груди,дихати огидним перегаром після випитої зовсім маленької дози віскі,посміхаючись американською посмішкою будуть казати мені яка я вродлива,та ти цього не побачиш і не почуєш,бо олігархів більш цікавлять коні,аніж подруги дружини,звичайно,ми будемо бачитись,правда,не так часто,бо й у мене з'являться інтереси,може я займусь благодійністю,бо якось же треба покривати гріхи чоловіка,та й у мене їх набереться,та що тут казати,не буде у мене вільного часу,ти ж розумієш всілякі шопінги,шейпінги,студії,салони,о-о-й,ні ні,не буде у мене часу,тобі треба буде знайти нову подругу,бажано молодшу,щоб біля неї і тобі приділяли увагу чоловіки,а,головне,щоб вона уміла слухати.Коли Наталя строчила як кулеметна зброя,Лариса,не тільки не пила каву,вона,здається,й не дихала.Її очі заблищали,на щоках з'явились мокрі краплинки,вона важко зітхнула,встала й мовчки вийшла.А Наталя!?Наталя теж зітхнула,тільки з полегшенням,розправила плечі,замовила чашечку свіжої кави,дістала люстерко,поправила волосся й посміхаючись собі,тихо прошепотіла-ось,тобі і статус .Пити самій каву їй не довелось,до неї підсів чоловік гарної зовнішності,та й одягнений не в просте лахміття,від нього віяло дорогим парфумом,а ще,він приємно посміхався.-І чим,Вас так образили олігархи?І навіщо виходити заміж?Ви ж не закохані,ніколи не розумів жіночої логіки,поясніть,будь-ласка,чому жінка,не будучи закохана виходить заміж?Щоб мати статус?Заради грошей?Чи щоб народити дітей без кохання?Наталя подивилась на незнайомця і зрозуміла,що має йому відповісти,та що?-Чому ви питаєте це у мене?Я ж не збираюсь народжувати вам дітей,та й бачу ви одружений,то й запитайте у дружини.-Так,одружений...був,досьогодні,та моя дружина,відлетіла до іншого,саме на Кіпр,він має справжній статус,мого їй було замало,чому вам розповідаю?я підслухав вашу розмову,вибачте,не хотів,та ви так голосно говорили,ще й такі знайомі речі.-То ви олігарх?-Ні,ні,я звичайний директор,допиваючи коньяк з кавою сказав чоловік.-Школи,чи що?спитала у нього Наталя.-Майже,а ви з гумором,то ви справді виходите заміж?А коли?-У суботу!-В яку?-Я ще не придумала.-А ви його хоч трішки кохаєте?-Та ні,я взагалі не вмію кохати,я,як каже моя подруга належу до тих жінок у яких вітер в голові.-Чому?-Бо лиш його й кохаю.-Кохаєте вітер?-засміявся чоловік-ви чудна,а якже заміжжя?-Та я його надумала,немає ніякого заміжжя, і олігархів,і Кіпру,ні,він є,тільки для інших,не для мене.У нього задзвонив мобільний,він зблід-Вибачте,у мене дружина загинула,в авіакатастрофі-він встав,поцілував мені руку,розрахувався і щез,так,як з'явився.Тієї ночі Наталя спати не могла,не через нього,через випиту норму кави,під ранок заснула й проспала на роботу,через це її й звільнили.А й справді,навіщо їй така робота,яка не приносить задоволення.Ура,у неї буде справжня відпустка,тепер за багато років вона відчула справжній вітер,який щось нашіптував їй,розкидаючи волосся.Минула ціла неділя.Лариска не дзвонила,мабудь,образилась,Наталя була в гарному гуморі,отож,зателефонувала сама,хотіла розповісти правду,домовились зустрітись у тій самій кав'ярні.Знову зустріч,знову кава,посмішки,розмова.-Знаєш,Ларисо,я хотіла тобі сказати-та вона мене не слухала,поглядала десь осторонь.-Озирнись,твій олігарх.Наталя повернулась,її погляд завмер,він стояв з величезним букетом жовтих троянд,вона встала,підійшла до нього,ніжно обійняла-Як справи?Мій,директоре школи.А він нахилився до неї й прошепотів-Я тебе ніколи,нікому,чуєш,ніколи і нікому.Подарував квіти,поцілував руку і знову щез.Того дня кава була смачною,як ніколи.Тієї ночі Наталя не спала,не через каву,так,через нього і почуття,що охопило її,вона хотіла бачити його кожної години,та що там години,щохвилини,щосекунди.Хотіла торкатись його роскішного волосся,вона хотіла,хотіла його.Чекання,чекання і терпіння і більше нічого.З того самого дня Наталю ніхто не пізнавав,вона розквітла,мов квітка,омита росою,до якої торкалось сонце і від того тепла вона ставала все гарнішою й гарнішою.Її очі сяяли так,що від одного погляду шаленіли усі чоловіки,та вона чекала лише на нього.Через півтора місяця вона стала його дружиною,він ледь вмовив провести медовий місяць на тому самому Кіпрі.Щоб шлюбна ніч була незабутньою і романтичною він наповнив автомобіль квітами,через них усе і сталось.З тими квітами він летів до коханої,а відлетів у інші світи,автомобіль втратив керування від великої швидкості,його просто знесло з дороги.-Чому?Чому доля така несправедлива до тих хто кохає?Чуєш,Лариско,ти ж усе знаєш.Чому?питала Наталя у подруги за маленькою чашечкою кави,за маленьким столиком в маленькій кав'ярні,яку відкрила в честь свого директора школи.-Люба моя,подруго,все минеться,біль утихне,та тепер ти маєш статус,тепер ти можеш займатися благодійністю скільки завгодно,не покриваючи гріхи чоловіка.-Так,тепер я маю статус,та не маю кохання...Статус!Що він може зробити для жінки?І що може зробити жінка без нього?Аяк думаєте ви?Любі мої,читачі.
ID:
212935
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.09.2010 16:06:30
© дата внесення змiн: 30.03.2011 20:58:02
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
