Муравським шляхом повз рябі лани
Ми йшли в село, вколисане узліссям.
Прогіркло пахли перші полини.
Пливла десь пісня.
Котився день, травневий, молодий...
Спішили й ми з порожніми саквами
В джерельний світ співця Сковороди,
Вкарбований у незабудь віками.
Ми йшли в село, котрому літ і літ,
Де у пошані хліб та добрий звичай,
Де кожна хата, як його криниця, -
Замислившись, над вічністю стоїть.
Був день, як день, - звичайна середа,
Та нас в саду стрічав Сковорода!
