Роки, роки - мої ви пастушки,
В полях безмежих, сходженні, далекі,
Щоб могли, про все б розповіли
Ваші брати - польові лелеки.
Роки, роки, як вас не любить
Й жита в пилку окутані туманом
Поля, де жайворон піснями веселить
І сінокос п'янить своїм дурманом.
Роки, роки - мої ви ластівки
У вирій вас все більше відлітає,
Якою зграєю буде життя,
Цього нажаль, ніхто із нас не знає.
Роки, роки - пожовкли колоски
Вітри на міцність вивірили стебла
Хочу, щоб добрим словом згадували вас,
Мені від вас, нічого більш не треба.
