Ти приплинь уві сні, щоб до ранку побути зі мною.
Відцуратися зайвих вагань і душевного болю...
Щоби з серця назавжди пішли смуток, острах, образи...
Перейти під веселкою щастя, хоча б зо два рази.
Не соромся, приходь, я притисну гарячі долоні,
До твоєї палкої душі з середини, а часом і зовні...
Цілуватиму ніжно у серце, потім – нижче, гостріше...
Час від часу – занадто глибоко, час від часу – тихіше.
Ми напишемо нову сторінку шаленої казки,
Перетворимо дотик долонь у відвертії ласки.
Все це буде достатньо повільно, не в спіх, не одразу...
Ми відчуємо вибух безсонних ночей, хоча б зо два рази.
Я побуду в тобі, надто трепетно вкривши собою.
Ти прокинешся в солоді мрій, я тебе заспокою.
У безкрайніх ночах, доведу до палкого екстазу…
Не занадто, але дуже плідно, хоча б зо два рази.
дуже...сподобався,
