Останній літній день
приносить каву в ліжко...
промінням гладить
по волоссю наче кішку.
Будильник виключив
і час за печивом послав...
Мене на підвіконні
мовчки зачекав...
А я ще сонна
одягнусь в буденність,
прикраси з компліментів
з верху в низ...
І до вікна, як завжди,
там все Рівне...
ковтаю з кавою
нового дня осінній бриз.
І краплі сліз
зросившого асвальту,
що скоро пожовтіє -падолист...
Осінній літній день,
спасибі, за чудову каву...
та літа всеодно
для мене мало!
