я знаю, що неважко бути поруч,
коли ти бачиш у очах зізнання,
як чуєш подих знов цієї ночі,
коли ця пісня не остання - крайня...
ти - невідома версія відомих,
нова сторінка слів, що вже напам"ять
за стільки раз replay завчила. досить.
твої душа і серце відчувають,
але чи чуєш... відстані обставин,
я невимовна тиша серед криги,
по шкірі наче голками ставали
і знову ми співали довгу лігу...
ти - не мелодія, ти - світ із стоголосся,
лише б зіткнутись поглядом нарешті,
відчути, як здіймається проросле
зерно з твоїм ім"ям в моєму серці...