Обірвалось життя твоє рано,
Молодих не повернути років ,
Залишило на серці лиш рани ,
Сльози гіркі батьків .
Друзів рідко нам доля дарує ,
Вірних друзів – не ворогів .
Ти єдиним був другом
До останніх земних твоїх днів
Не доводиться нам обирати ,
Шляхом життя на землі ми ідемо лиш раз ,
Сумуватиму я за тобою довгих безліч років
І не раз я згадаю твоїх рук тепло ,
Ніжність рідних очей і усмішку крізь сльози,
А сьогодні несу я троянди і вже перші морози
Біль в душі намагаються вгамувати,
І не знаю я скільки буде біль ця тривати.