Ми дивимось на Захід чи на Схід,
Минулого підносимо величність,
А треба нам на перепутті літ
Знайти себе, не канути у вічність.
А треба чисту душу зберегти
У бруді, що несе лиха година,
Щоб крізь безладдя, сльози та хрести
Прийшла-таки до ладу Україна.
Хто ми? –
Куди
Ідемо, загадкові?
Де наша зірка – надія заблукала?
Дайте долоні,
Візьміть дар любові,
Щоб нас любов повела і врятувала.
Як швидко час над нами проліта,
Як швидко підростають наші діти,
Як полонить буденна суєта,
А хочеться, так хочеться радіти.
Шукаємо освітлені шляхи,
Майбутнє відкриваємо собою,
Змиваємо спокучені гріхи
Дніпровською священною водою.
Хто ми?...