Знов осінь стукає у скельце
і мертві спогади на серці,
стають сильнішими, ніж я.
Холодною стає погода,
на серці дивна прохолода,
заснула злість уже моя.
Я болі вже не відчуваю,
я загартована, та знаю,
що біль не втихне аж тоді,
коли минуле я забуду,
коли я просто жити буду.
А мертві спогади мої -
Лиш притупляться,притупляться,
але зі мною все ж лишаться,
то спутники мої в житті,
І в ніч безмісячну і темну,
лиш двоє не заснуть напевно -
це я і мертві спогади мої
