Я кохаю і душа сміється.
Вмить затихли болі і жалі.
Я кохаю і мені здається,
Що зникають в світі люди злі.
Я люблю. І світ стає рожевим,
Що фарбує душу й почуття.
Я люблю. Любов ця з міста Лева
І назад немає вороття.
Я страждаю в спогадах солодких,
Як приємно з ними, ніби в сні.
Я страждаю, але це обгортка
Справжніх почуттів, що у мені.
А в душі п’янкі калейдоскопи:
Скельця чарівні дивлюсь і б’ю.
З міста, що нагадує Європу,
Я страждаю, я кохаю, я люблю.
