Я кохаю тебе китайською,
Як ніколи ніхто не кохав.
П’ю тебе ложкою чайною,
Як владу пив Чін Ши Хуан.
Я кохаю тебе, Піднебесна!
Твою повноводну Ян-цзи,
Твоє даоське чернецтво
І пролетарських вождів.
Я кохаю тебе, о Нужденна!
Я твій Великий китайський мур.
Твою кров береже моя цегла,
Твій дух - в силуетах моїх фігур.
Я кохаю тебе Шанхайською.
Ти моя героїня – Мулан.
Я вважав би тебе звичайною,
Та у тебе мільярди прочан.
Я кохаю тебе Пекінською,
Кожен твій перший і третій тон.
Коли зрозумів, стало пізно вже
Тепер я приручений злий дракон.
Я кохаю тебе китайською,
Як ніколи ніхто не кохав.
Що, ти говориш лише арабською?
Знову я не ту мову обрав!
P.S. У філологів своя, філологічна любов.